Новини

В гостях у казки

Конкурс "Впоряд" (середня вікова група – 11-14 років)

Районий конкурс (старша вікова група – 15-17 років)

Конкурс малюнків на асфальті «Сонце, літо і я».

Спортивні змагання

Талант –шоу “Ми діти твої, Україно”

Останній дзвоник для учнів 11 класу.

Стіннівка

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ "СТІНГАЗЕТА"

Фотозона

Учнівське самоврядування виготовило стіннівку до Дня вишиванки

Гра "Сокіл" ("Джура") (старша вікова група)

Виступ команди (середня вікова група)

Правила поведінки дітей у школі: відвідування та зовнішній вигляд
1. На заняття діти повинні приходити у чистій і випрасуваній шкільній формі, начищеному взутті і скромно причесаними.
2. Учні зобов’язані приходити до школи щодня за 15 хвилин до першого дзвоника, щоб встигнути здати роздягнутися, перевзутися, пройти до класу і підготуватися до уроку.
3. Учням не дозволяється приносити до школи речі, які не мають відношення до занять.
4. Йти додому школярам потрібно відразу після уроків. Залишатися в школі можна тільки тим, хто відвідує додаткові заняття (факультативи, гуртки та ін) або займається громадською роботою.
Правила поведінки дітей у школі: як вести себе на уроці
1. Приходити в клас потрібно за 10 хвилин до дзвінка.
2. Відкривати кабінет може тільки вчитель або староста.
3. Сідати учням потрібно тільки по своїх місцях. Схема посадки завжди встановлюється вчителем.
4. На робочому столі не повинно бути нічого, крім потрібних для уроків приладдя.
5. При вході вчителя і при його відхід з класу учні зобов’язані вставати.
6. Під час уроку необхідно дотримуватись тиші і виконувати вказівки вчителя.
7. Щоб вийти з кабінету, учневі потрібно отримати дозвіл вчителя.
8. Не можна тягнути руки вгору, бажаючи відповісти першим. Відповідати на запитання вчителя можна тільки з його дозволу.
9. Йти до дошки учень повинен з щоденником, щоб покласти його на вчительський стіл.
10. Учням не дозволяється підказувати своїм однокласникам правильні відповіді без дозволу вчителя.
Правила поведінки учня в школі: зміна
1. Після дзвінка на перерву учні можуть бути вільні тільки з дозволу вчителя.
2. Під час зміни чергові класу повинні приготувати кабінет до наступного уроку – провітрити кабінет, витерти дошку.
3. На перерві учні зобов’язані дотримуватися дисципліну: не бігати по класу і коридору, не відкривати вікна і не сидіти на підвіконнях, не гратися з небезпечними предметами, не псувати шкільне майно, не смітити, дотримуватися правил пожежної безпеки.
4. Йдучи по коридору, учням потрібно дотримуватися правого боку.
5. При виході з кабінету, школи потрібно поступатися дорогою дорослим і дівчатам.
6. Не можна їсти на перерві в коридорі, і тим більше на ходу.
7. Не можна заходити в учительську без дозволу.
Правила поведінки учнів у школі: культура
1. Учням слід бути ввічливими і привітними.
2. При розмові з учителем не можна тримати руки в кишенях.
3. Хлопців треба називати по іменах.
4. У стінах школи неприпустимо спілкування мовою жаргонів і тим більше матів.
5. Старшокласникам слід пропонувати свою (будь-яку) допомогу учням молодших класів.
Правила екологічної поведінки школярів
1. Учням забороняється ламати дерева, чагарники, зривати квіти і топтати клумби.
2. Не можна пошкоджувати кору дерев, обриваючи її або вирізаючи на ній написи.
3. Не можна розкидати сміття в школі і у дворі і засмічувати водойми.
4. Забороняється розводити багаття на території школи.
5. Учням, які стали свідками заподіяння шкоди живій природі, слід повідомити про це класного керівника.

ГОДИНА ПСИХОЛОГА

«Станція
призначення
життя »
10 клас

Підготувала :
Психолог
Гавоза Н.Д.

Мета: Сприяти підвищенню рівня поінформованості учнів та усвідомлення гостроти проблеми торгівлі людьми. Розвивати необхідні вміння та навички з питань захисту власної гідності у складній ситуації. Формувати в учнів усвідомлення проблеми торгівлі.
Завдання:
- Визначити рівень знань учнів з проблеми торгівлі людьми.
Переглянути навчальний відеофільми з протидії торгівлі людьми „Станція призначення - ЖИТТЯ".
Обговорити, закріпити отриману інформацію та підвести підсумки
щодо побаченого і почутого.
Хід заняття
„Кожна людина має право на життя,
свободу та особисту недоторканість"
Загальна Декларація прав людини, стаття 3
Вступ .
Тема сьогоднішнього заняття „Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми (особливо дітьми)". Про цю проблему в Україні почали говорити з 1996 року. Торгівля людьми - це сучасна форма раб¬ства. Торгівля людьми та торгівля зброєю вважаються найприбутковішими після наркобізнесу напрямками кримінального бізнесу. Жертвами торгівлі людьми є малі діти, підлітки, чоловіки та жінки. Україна, на жаль, є однією з головних країн-постачальниць „живого товару" у країни Європи та Близького Сходу. Україна є також однією з головних країн-транзитів (країна, через яку переправляють потерпілих у країни призначення).
В рамках Всеукраїнської акції „16 Днів протидії тендерному насиль-ству", яка щорічно проходить з 25 листопада по 10 грудня, особливою увагою відзначається 2 грудня - Всесвітній День проти рабства. В цей день суспільство активно виступає проти такого нелюдського явища як торгівля людьми.
Сьогодні ми більш детально ознайомимося зі станом справ щодо даної проблеми в Україні.
Керований перегляд фільму „Станція призначення - ЖИТТЯ"
https://www.youtube.com/watch?v=00zp4CC8kHo
Навчальний відеофільм з протидії торгівлі людьми „Станція призна-чення - ЖИТТЯ" створений Всеукраїнською громадською організацією „Жіночий консорціум України" за фінансової підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні. Пропонується керований перегляд фільму із попередньо поставленими запитаннями. Перед пе-реглядом психолог об'єднує клас у 3 або 4 групи, задавши кожній групі запитання, на які їм потрібно буде відповісти після перегляду фільму. За-питання, які пропонується поставити учням перед переглядом фільму:
Запам'ятати максимальну кількість цифр, які прозвучать у фільмі.
Види торгівлі людьми і яким чином відбувається вербування людей.
Запам'ятати поради для безпечної поїздки за кодон, що прозвучать у фільмі.
Така групова робота дає можливість зосередити увагу учнів на під час перегляду фільму на конкретних фактах, цифрах, порадах тощо.
Обговорення фільму.
При обговоренні варто врахувати думки кожного/кожної. Для стиму-лювання відповідей учнів перед обговоренням потрібно наголосити на тому, що всі думки, що прозвучать з даної темі є правильними. Акцен¬туємо увагу не на забороні виїзду за кордон, а на отриманні корисної інформації для безпечної поїздки: на навчання, на відпочинок, на роботу тощо.
У зв'язку з тим що більша половина української молоді не бачить свого майбутнього в Україні, то нашим завданням сьогодні є просвітницька діяльність серед молоді з питань попередження торгівлі людьми.
Виготовлення різноманітних пам,яток : буклети, календарики з необхідною інформацією щодо виїзду за кордон.
Реальність сьогодення така, що багато людей нашої країни продо-вжують масово виїжджати за кордон, ризикуючи при цьому стати жерт¬вою торгівців людьми. За цим стоять величезні гроші, які отримують трафікери. Саме цим словом - «трафікер», почали називати всю ту різноманітну групу людей, які задіяні в торгівлі людьми: організаторів/ керівників злочинних груп, які торгують людьми; агентів-вербувапьників, що зваблюють людей брехливими обіцянками красивого закордонно¬го життя та обманними пропозиціями працевлаштування за кордоном; перевізників («кур'єрів»); продавців і покупців живого товару; сутенерів і господарів , які використовують цих потерпілих тощо.
Трафікери можуть створювати напівлегальні агентства з працевлаш-тування та фірми-одноденки, поширювати в газетах неправдиву ре¬кламну інформацію про працевлаштування за кордоном, підшукувати молодих дівчат і хлопців у громадських місцях, встановлювати контакти з можливими «кандидатами» через спільних знайомих, родичів, сусідів. Проте самі родичі, знайомі, сусіди, друзі також можуть виявитися такими ж вербувальниками.
Ми маємо бути обізнані з цієї проблеми та інформувати про небез¬пеку стати жертвою торгівців людьми все населення.
На завершення заняття пропоную вправу „Валіза":
На папері або дошці малюється валіза будь-якої форми. Психолог, по черзі, пропонує учням назвати конкретні поради, які практично можна використати в житті.
Наприклад, для поїздки за кордон кожен і кожна мають взяти з собою - дві копії закордонного та внутрішнього паспортів; адреси організацій та консульств у країні, в яку збирається людина, точне місце запланова¬ного перебування за кордоном тощо.

Методоб'єднання вчителів природничо-математичного
циклу
КОНЗ «Липецький НВК «ЗЗСО І-ІІІ ступенів-ЗДО»

Засідання № 1
Серпень-Вересень

Інструктивно-методична нарада

Тема: Про підсумки роботи вчителів природничо-математичного циклу за 2019-2020 н.р.та перспективи діяльності на 2020-2021навчальний рік.
Мета: проаналізувати стан викладання дисциплін природничо-математичного циклу в 2019-2020 навчальному році та визначити пріоритетні напрямки в роботі ШМО у поточному навчальному році
№ з/п Зміст роботи Форма проведення Відповідальні Приміт-ка
Організаційні питання
1 Затвердження : плану роботи шкільного методичного об’єднання на 2020-2021н.р., оголошений Роком математичної освіти в Україні та завдань ШМО на 2020-2021н.р. Обговорення Шитра С.С.
Члени ШМО
2 Опрацювання листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-430 від 11.08.2020 р. «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році» Обговорення Члени ШМО
3 Нормативно – правова база організації освітнього процесу у 2020-2021 навчальному році.
Ознайомлення з розпорядженням Кабінета Міністрів України від 25 червня 2020 р. №630-р «Про затвердження плану заходів щодо проведення Року математичної освіти Україні у 2020/21 навчальному році». Інформація ЗДНВР
Мирзак А.М.
4 Про наслідки державної підсумкової атестації з математики, ЗНО з математики, біології, географії за 2019-2020 н.р. Інформація Вчителі-предметники

5 Затвердження графіка проведення позакласних заходів з предметів природничо-математичного циклу Обговорення Члени МО
Методичні питання
1 Впровадження методичних розробок щодо соціалізації учнів у викладанні навчальних предметів в освітньому процесі НУШ. Обговорення Члени МО
2 Адаптація учнів 5-х класів до навчання в школі ІІ ступеня. Особливості викладання навчальних предметів в 5 класі Виступ Корня Л.Г.

Завдання членам ШМО
1. Опрацювання нормативних документів:
- програм та основних вимог до викладання предметів природничо-математичного циклу;
- критеріїв оцінювання підсумкового та тематичного контролю навчальних досягнень учнів;
- вимог до ведення шкільної документації.
2. Складання і затвердження календарно-тематичних планів
3. Підготувати матеріали для проведення шкільних олімпіад з предметів.
4. Складання планів роботи з обдарованими та слабо встигаючими учнями.
5. Підготовка учнів до районних олімпіад з навчальних дисциплін
6. Поновлення правил ТБ в кабінетах з підвищеним рівнем небезпеки.

Засідання № 2
Жовтень-Грудень

Засідання круглого столу
Тема:Модернізація освітнього процесу шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій.
Мета: розглянути головні засади та особливості інновацій НУШ відповідно нового закону про освіту, охарактеризувати шляхи впровадження інноваційних технологій навчання, розширити знання вчителів про інноваційні методи та форми навчання.

№
з/п Зміст роботи Форма проведення Відповідальні Приміт-ка
Організаційні питання
1 Обговорення нового Закону про освіту Довідка ЗДНВР
Мирзак А.М.
2 Обговорення та затвердження завдань шкільних олімпіад з пред-метів природничо-математичного циклу Обговорення Члени ШМО
Методичні питання
1 Ознайомлення з інтернет-ресурсами, які запропоновані для проведення дистанційного навчання. Ознайомлення з наказом МОН України №1115 від 8 вересня 2020 року «Деякі питання організації дистанційного навчання».
Тренінг«Банк інновацій» Майстер-клас Андоній Л.С.
2 Компетентнісний потенціал навчального предмета Виступ
Тіора С.Г.
3
Співвідношення між ключови-ми і предметними компетент-ностями, що реалізуються в шкільному курсі інформатики в умовах НУШ. Виступ Мирзак А.М.
4 Підсилення мотивації учасників освітнього процессу засобами інформаційно-комунікаційних технологій для успішного оволодіння математичними знаннями і навичками. Виступ Іскрова Т.А.

Завдання членам МО
1. Проведення І етапу учнівських олімпіад з базових дисциплін.
2. Підготовка учнів до районних олімпіад з навчальних дисциплін.
3. Взяти участь у ІІ етапі учнівських олімпіад з базових дисциплін.
4. Взаємовідвідування уроків згідно плану.
5. Розвивати на уроках творчі здібності учнів з метою їх успішної соціалізації.
6. Працювати з учнями, які мають початковий рівень знань для їх соціалізації в суспільстві.
7. Підготувати інформацію про навчальні досягнення учнів за І семестр.

Засідання № 3
Січень-Березень

Педагогічні обговорення
Тема: Розвиток предметно-методичних та професійних компетентностей
педагогів як засіб підвищення предметних та ключових компетентностей учнів.
Мета:визначити особливості уроків із застосуванням інноваційних технологій, розширити знання вчителів про способи, прийоми і форми навчання, що підвищують пізнавальний інтерес учнів, проаналізувати методи оновлення освітнього процесу.

№ п/п Зміст роботи Форма проведення Відповідальні Приміт-ка
Організаційні питання
1 Аналіз семестрових контрольних робіт, навчальних досягнень учнів 5-11 класів з дисциплін природничо-математичного циклу за результа-тами І семестру. Інформація ЗДНВР
Мирзак А.М.

2 Аналіз результатів шкільної та районної олімпіади з дисциплін природничо-математичного циклу. Інформація Мирзак А.М.

3 Підготовка стендової інформаційної наочності для випускників 9 і 11 класів у навчальних кабінетах та інформаційних куточків для батьків та учнів до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалеж-ного оцінювання. Підготовка матеріалів Члени МО
Методичні питання
1 Особливості методики уроків із застосуванням компетентністного підходу в освітньому процесі НУШ Виступ Кіртока Л.М.
2 Особливості викладання дисциплін в контексті компетентнісного навчання Доповідь Крецул Л.І.
3 Майстер-клас :Реалізація наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність на уроках математики» Доповідь Шитра С.С.
4 Привернення уваги дітей та дорослих до ролі математики у суспільному житті та розвитку суспільства в цілому (шляхом перегляду серії мотивуючих відеороликів за участю відомих осіб з прикладами практич-ного застосування математики у професії та житті людини) Обмін
досвідом Члени ШМО

Завдання членам МО
1.Опрацювати інформаційні матеріали щодо ЗНО з математики, фізики, хімії, біології (науково-методичний посібник для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів ).
2.Взаємовідвідування уроків та їх аналіз.
3.Працювати над позитивним емоційним навантаженням уроків.
4.Працювати над впровадженням наскрізних ліній на уроках.

Засідання №4
Квітень-Травень.

Інформаційна скринька
Тема: Підсумки роботи методичного об’єднання природничо-математичного циклу за 2020-2021 н.р.
Мета: проаналізувати роботу шкільного методичного об’єднання природничо-математичного циклу за 2020-2021 навчальний рік та окреслити завдання на 2021-2022 навчальний рік, заслухати творчі звіти вчителів з питань самоосвіти.
№ п/п Зміст роботи Форма проведення Відповідальні Приміт-ка
Організаційні питання
1 Аналіз результатів контрольних зрізів знань учнів, їх участі в олімпіадах, всеукраїнських та міжнародних конкурсах Виступ Шитра С.С.
2 Аналіз роботи ШМО природничо-математичного циклу за 2020-2021н.р. Обговорення Шитра С.С.
Члени МО
3 Аналіз проведених предметних тижнів. Обговорення Члени МО
Методичні питання
1 Вироблення рекомендацій до плану роботи ШМО на наступний навчальний рік. Виступ Члени МО
2 Оновлення змісту й форми роботи вчителя в контексті НУШ. Виступ Члени МО
3 Звіти вчителів про самоосвітню діяльність. Виступ Члени МО
Завдання членам МО
1. Оформлення екзаменаційної документації.
2. Консультації з предметів, що виносяться на ДПА та ЗНО.
3. Опрацювання фахової літератури.
4.Проведення контрольних робіт за 2020-2021 навчальний рік.

Протокол №2
засідання методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу від 20.10.2020р.

присутні: всі члени ШМО

Порядок денний

1. Обговорення нового Закону про освіту.
ЗДНВР Мирзак А.М.

2. Обговорення та затвердження завдань шкільних олімпіад з предметів природничо-математичного циклу
Члени ШМО
3. Ознайомлення з інтернет-ресурсами, які запропоновані для проведення дистанційного навчання. Ознайомлення з наказом МОН України № 1115 від 8 вересня 2020 року «Деякі питання організації дистанційного навчання.»
Андоній Л.С.

4. Компетентнісний потенціал навчального предмета.
Тіора С.Г.

5. Співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, що реалізуються в шкільному курсі математики.
Шитра С.С.

6. Підсилення мотивації учасників освітнього процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій для успішного оволодіннями математичними знаннями і навичками.
Іскрова Т.А.

Слухали :

1Мирзак А.М., яка коротко описала новий закон про освіту. Вона наголосила, що ухвалення цього Закону дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Він забезпечить реальні кроки до включення України до європейського освітнього простору.

Закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

2. Шитру С.С., яка нагадала методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І етапу предметних олімпіад. Вона зазначила, що основна методична вимога до кожного окремого питання шкільного етапу випливає із загального характеру більшості завдань районного етапу Всеукраїнської олімпіади з математики. Воно полягає в тому, що відповіді задач мають показати, якою мірою школяр може творчо використовувати наявний у нього запас знань, наскільки вільно він володіє фактами науки, навичками абстрактного мислення, чи вміє він думати. Особливо важливо дотримуватися цієї вимоги при проведенні олімпіад, в яких беруть участь учні профільних класів, так як часто вчителі, які працюють в таких класах, першорядну увагу приділяють «знаннєвому» компоненту навчально-виховного процесу, часто випускаючи з виду необхідність розвитку самостійних пізнавальних і творчих сил школярів . Головне в питаннях шкільної олімпіади - це творчий характер завдань, що вимагають проявити школярам навички пізнавальної самостійності.

3.Андоній Л.С. Любов Сергіївна ознайомила з інтернет-ресурсами, які запропо-новані для проведення дистанційного навчання, та наказом МОН України № 1115 від 8 вересня 2020 року «Деякі питання організації дистанційного навчання.»

4.Тіору С.Г., яка розкрила колегам компетентнісний потенціал уроків біології. Вона зазначила, що переорієнтація процесу навчання школярів на компетентнісну основу передбачає досягнення практичних результатів у розвитку сучасного учня. Методика викладання має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів.

5.Шитру С.С. Світлана Семенівна проаналізувала співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, що реалізуються в шкільному курсі математики. Вона наголосила, що зовнішній результат освіти учня можна побачити, усвідомити, використати в реальному житті, а внутрішній - досвід діяльності – стає безцінним досягненням учня, поєднуючи в собі знання і уміння, компетенції і цінності.

5.Іскрову Т.А. Вона розповіла про підсилення мотивації учасників освітнього процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій для успішного оволодіннями математичними знаннями і навичками.
Ухвалили:

1. Вчителям-предметникам ретельно опрацювати новий Закон про освіту.
2. Провести І етап Всеукраїнських учнівських олімпіад згідно затвердженого графіку.
3. Вчителям природничо-математичного циклу втілювати змістові лінії як засади до створення цілісної картини світу у викладанні навчальних предметів.
4. На кожному уроці розширювати компетентнісний потенціал навчального предмета.
5. У випадку запровадження дистанційного навчання використовувати визначені інтернет-ресурси.
6. Розвивати ключові і предметні компетентності, що реалізуються в шкільному курсі в умовах НУШ.

Голова МО: Шитра С.С.

Протокол №1
засідання методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу 28.08.2020 н.р.

присутні: всі члени ШМО

Порядок денний

1. Затвердження плану роботи ШМО на 2020-2021н.р., завдань ШМО на 2020-2021 н.р.
Шитра С.С., члени ШМО

2. Опрацювання листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-430 від 11.08.2020 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2020/2021 навчальному році».
Члени ШМО
3. Нормативно – правова база організації освітнього процесу у 2020-2021н.р..
ЗДНВР Мирзак А.М.

4. Про наслідки державної підсумкової атестації з математики, ЗНО з математики, біології, географії за 2019-2020 навчальний рік.
Шитра С.С.,Тіора С.Г., Шевцова Є.П.

5. Затвердження графіка проведення позакласних заходів з предметів природничо-математичного циклу.
Члени ШМО
6. Впровадження методичних розробок щодо соціалізації учнів у викладанні навчальних предметів в освітньому процесі НУШ.
Члени ШМО
7. Адаптація учнів 5-х класів до навчання в школі ІІ ступеня. Особливості викладання навчальних предметів в 5 класі.
Корня Л.Г.

Слухали :

1.Шитру С.С., яка повідомила про завдання та план роботи МО природничо-математичного циклу на 2020-2021н.р. Було обговорено запропоновані завдання МО та план роботи МО вчителів природничо-математичного циклу на 2020-2021н.р., зроблені відповідні корективи.

2.Шитру С.С., яка зачитала методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у 2020-2021 н.р. (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-430 від 11.08.2020 «Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2020/2021навчальному році»).

3.ЗДНВР Мирзак А.М.,яка повідомила про нормативно – правову базу організації навчально – виховного процесу у 2020-2021н.р.

4.Шитру С.С., Тіору С.Г., Шевцову Є.П., які повідомили про результати ЗНО з математики, біології та географії за 2019-2020 навчальний рік.

5.Маланюк В.С., яка проінформувала про графік щорічних предметних конкурсів, нагадала про необхідність підготовки дітей до них.

6.Шитру С.С., яка запропонувала проведення позакласних заходів з навчальних предметів, та Крецул Л.І., Андоній Л.С., які внесли пропозиції розпочинати предметні тижні відповідними районними або всеукраїнськими конкурсами.

7. Вчителів-предметників. Ганул Т.К., Корня Н.А. поділилися своїми думками щодо впровадження методичних розробок щодо соціалізації учнів у викладанні навчальних предметів в умовах НУШ.

8.Корня Л.Г.розповіла про те, що п’ятикласники зараз будуть проходити адаптаційний період, і тому нам, вчителям, треба всі зусилля спрямовувати на допомогу учням 5 класу.
Ії виступ доповнила психолог Гавоза Н.Д. Були описані соціально-психологічні особливості дітей цього віку, надані рекомендації вчителям-предметникам.

Ухвалили:

1. Вчителям-предметникам вести позакласну роботу, ширше залучати учнів до участі в різноманітних конкурсах, приділити більше уваги роботі з обдарованими дітьми, прикласти всі зусилля при підготовці учнів до предметних олімпіад.
2. Затвердити план роботи та задачі ШМО вчителів на 2020-2021н.р.
3. Вчителям природничо-математичного циклу дотримуватися методичних рекомендацій у викладанні навчальних предметів.
4. На кожному уроці реалізовувати Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді.
5. Використовувати технології навчання такі, щоб передбачати безперервне повторення навчального матеріалу, спрямовувати на практичне використання отриманих знань.
6. Вести безперервний моніторинг рівня математичної та технологічної грамотності.
7. Використовувати інтерактивні технології під час викладання природничо-математичних дисциплін, провести протягом року предметні тижні, конкурси, вікторини.

Голова МО: Шитра С.С.

Протокол № 3
засідання методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу від 25.02.2021 р.

присутні: всі члени ШМО

Тема: Розвиток предметно-методичних та професійних компетентностей
педагогів як засіб підвищення предметних та ключових компетентностей учнів.
Мета:визначити особливості уроків із застосуванням інноваційних технологій, розширити знання вчителів про способи, прийоми і форми навчання, що підвищують пізнавальний інтерес учнів, проаналізувати методи оновлення освітнього процесу.

Порядок денний
1.Аналіз семестрових контрольних робіт, навчальних досягнень учнів 5-11 класів з дисциплін природничо-математичного циклу за результатами І семестру.
ЗДНВР Мирзак А.М.
2. Аналіз результатів шкільної та районної олімпіади з дисциплін природничо-математичного циклу.
Мирзак А.М.
3. Підготовка стендової інформаційної наочності для випускників 9 і 11 класів у навчальних кабінетах та інформаційних куточків для батьків та учнів до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
Члени МО
4. Особливості методики уроків із застосуванням компетентністного підходу в освітньому процесі НУШ.
Кіртока Л.М.
5. Особливості викладання дисциплін в контексті компетентнісного навчання
Крецул Л.І.

6. Майстер-клас :Реалізація наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність на уроках математики».
Шитра С.С.
7. Привернення уваги дітей та дорослих до ролі математики у суспільному житті та розвитку суспільства в цілому (шляхом перегляду серії мотивуючих відеороликів за участю відомих осіб з прикладами практичного застосування математики у професії та житті людини).
Члени МО

Слухали :

1.ЗДНВР Мирзак А.М., яка зробила аналіз семестрових контрольних робіт, навчальних досягнень учнів 5-11 класів з дисциплін природничо-математичного циклу за результатами І семестру. Вона зазначила, що роботи учнів закладу за І семестр 2020-2021 навчального року оцінено відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

2. Мирзак А.М. Антоніна Марківна зробила аналіз результатів шкільної та районної олімпіад з дисциплін природничо-математичного циклу та зазначила, що у зв`язку з карантином районні олімпіади відбулися онлайн, а з деяких предметів районні олімпіади взагалі відмінили.

3. Шитру С.С.,Тіору С.Г., Крецул Л.І., які звітували про готовність стендових матеріалів для випускників 9 та 11 класів з предметів, що виносяться на ДПА та ЗНО.

4. Кіртоку Л.М., яка розкрила колегам особливості методики уроків із застосуванням компетентністного підходу в освітньому процесі НУШ. Методика викладання має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Було на прикладах проаналізовано вимоги до структури уроку, підготовки та організації уроку, змісту уроку та процесу навчання, техніки проведення уроку. Розглянуті були види діяльності учнів пі час кожного з етапів уроку.

5. Крецул Л.І., вчителя математики та фізики. Вона звернула увагу на основні ключові компетентності, вказала на ряд завдань, які має вирішувати сучасний урок, на вимоги до структури уроку, до підготовки та організації уроку, до змісту уроку і процесу навчання, до техніки проведення урок. Любов Ілівна наголосила на тому, що підготувати такий урок нелегко. Вчитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання уроку.

6. Шитру С.С., яка показала майстер-клас “Реалізація наскрізної змістової лінії “Підприємливість та фінансова грамотність” на уроках математики”. Вона зазначила, що сучасний етап розвитку освіти України характерізується спрямованістю на побудову особистісно-орієнтовної схеми математичної підготовки учнів, уповноваженням інноваційних підходів до навчання. Потрібно навчити використовувати освітню інформацію в життєвих ситуаціях, зокрема, в підприємництві та в фінансових питаннях. Вчитель навів конкретні приклади задач, що використовує на уроках.

7. Членів МО Маланюк В.С.,Шитру С.С., Крецул Л.І., Андоній Л.С. Вони наголосили на тому, що треба привернути увагу дітей та дорослих до ролі математики у суспільному житті та розвитку суспільства в цілому (шляхом перегляду серії мотивуючих відеороликів за участю відомих осіб з прикладами практичного застосування математики у професії та житті людини).

Ухвалили:

1. Вчителям-предметникам застосовувати компетентнісний підхід у викладанні предметів з метою підвищення рівня навченості учнів.
2. Продовжувати роботу зі здібними та обдарованими учнями.
3. Підготувати стендову інформаційну наочність для випускників 9 і 11 класів у навчальних кабінетах та інформаційні куточки для батьків та учнів до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
4. Звертати увагу на те, що урок – це центр, навколо якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії учителя. При підготовці до уроку вчитель має пам’ятати, що на кожному уроці потрібні інтерес і захопленість самого вчителя, готовність самому дивувати і дивуватися.
5. Систематично вдосконалювати навички моделювання, проектування, конструювання уроку. Дотримуватись чітких вимог до структури уроку, підготовки та організації уроку, техніки проведення уроку.
6. Реалізовувати під час викладання математики наскрізні змістові лінії, зокрема “Підприємництво та фінансова грамотність”.
7. Для покращення математичних знань систематично привертати увагу дітей та дорослих до ролі математики у суспільному житті та розвитку суспільства в цілому.
8. Взаємовідвідування уроків та їх аналіз
9. Працювати над позитивним емоційним навантаженням уроків.

Голова МО: Шитра С.С.

Методоб'єднання вчителів
суспільно-гуманітарного циклу
КОНЗ”Липецький НВК
”ЗЗСО І-ІІІ ступенів - ЗДО”

Голова МО: Колеснік Н.П.

2020-2021 н.р.

Протокол №1
Засідання методичного об'єднання вчителів
суспільно-гуманітарного циклу

від 29. 08. 2020 року

Присутні – 3

Порядок денний:

1. Аналіз роботи МО за 2019-2020 навчальний рік.
2. Обговорення та затвердження плану роботи МО на 2020-2021 н. р.
3. Вивчення й реалізація основних положень нормативних документів про освіту.
4. Опрацювання методичних рекомендацій щодо організації. навчально-виховного процесу для вчителів суспільно-гуманітарного циклу у 2020-2021 н. р.
5. Ознайомлення з інструкцією ведення класного журналу учнів 5-11 класів.

Слухали:
По першому питанню: аналіз роботи МО за 2019-2020 навчальний рік; Колеснік Н.П., керівника МО.

По другому питанню: обговорення та затвердження плану роботи МО на 2020-2021 н. р.; Колеснік Н.П., керівника МО; вчителів - предметників суспільно –гуманітарного циклу.

По третьому питанню: вивчення й реалізація основних положень нормативних документів; Колеснік Н. П., керівника МО; вчителів – предметників суспільно – гуманітарного циклу.

По четвертому питанню: опрацювання методичних рекомендацій
щодо організації навчально-виховного процесу для вчителів суспільно-гуманітарного циклу у 2020-2021 н. р.; Колеснік Н.П., керівника
МО; вчителів – предметників суспільно-гуманітарного циклу.

По п'ятому питанню: ознайомлення з інструкцією ведення класного журналу учнів 5-11 класів; Колеснік Н.П., керівника МО; вчителів – предметників суспільно-гуманітарного циклу.

ШМО рекомендує:
1. Здійснювати науково-методичне забезпечення розвитку гуманітарної освіти. Підвищувати ефективність викладання предметів гуманітарного циклу шляхом упровадження інноваційних технологій навчання. Системно проводити підготовку учнів до участі в шкільних і районних олімпіадах з гуманітарних предметів та дослідницьких робіт учнів школи на конкурсах – захистах МАН.
2. Затвердити план роботи МО вчителів суспільно-гуманітарного прийняти до уваги завдання, які стоять перед вчителями в 2020-2021 н. р.
3. Здійснювати навчально-виховний процес на уроках гуманітарного циклу відповідно до нормативно-правових документів Міністерства освіти та науки, обласного управління.
4. Дотримуватися методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу.
5. Ведення класного журналу учнів здійснювати відповідно Інструкції
ведення класного журналу 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Керівник ШМО Колеснік Н. П.
Секретар ШМО Колеснік Н. П.

Протокол №2
Засідання методичного об'єднання вчителів
суспільно – гуманітарного циклу
від 07. 10. 2020 року
Присутні – 3

Порядок денний:

1. Сучасний урок. Інтерактивні методи навчання.
2. Підготовка та затвердження завдань до Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
3. Затвердження олімпіадних завдань.
4. Проведення Тижня української мови.
5. Інноваційна діяльність на уроках англійської мови.
6. Підготовка та затвердження завдань до Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Григоровича Шевченка.

Слухали:
По першому питанню: використовуючи інтерактивні методи навчання, вчитель історії Мельниченко Т. Г. провела відкритий сучасний урок.

По другому питанню: підготовка та затвердження завдань до Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика; керівника МО Колеснік Н. П., членів МО.

По третьому питанню: затвердження олімпіадних завдань; керівника МО Колеснік Н.П., членів МО.

По четвертому питанню: проведення Тижня української мови; вчителів- предметників.

По п'ятому питанню: інноваційна діяльність на уроках англійської мови; вчителя англійської мови Шевцова С.Є.

По шостому питанню: підготовка та затвердження завдань до Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді
імені Тараса Григоровича Шевченка; керівника МО Колеснік Н. П. , членів МО.

ШМО рекомендує:

1. Продовжувати впроваджувати в практику ШМО відкриті уроки.
2. Затвердити завдання для проведення конкурсу імені Петра Яцика
вчителями української мови.
3. Затвердити завдання для проведення шкільних олімпіад вчителями суспільно-гуманітарного циклу.
4. Вчителям української мови та літератури провести Тиждень української мови.
5. Постійно вдосконалювати професійну компетентність учителя шляхом використання інноваційної діяльності, відходу від стереотипів, відкритості до нового досвіду і готовності до змін.
6. Затвердити завдання для проведення мовно-літературного конкурсу учнівської молоді ім. Тараса Шевченка вчителями української мови та літератури.

Керівник ШМО Колеснік Н.П.
Секретар Колеснік Н.П.

Протокол №3
Засідання методичного об'єднання вчителів
суспільно – гуманітарного циклу
від 07.02. 2021 року
Присутні – 3

Порядок денний:

1. Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури.
2. Організація пізнавальної діяльності учнів, формування вміння вчитись.
3. Компетентісний підхід до організації навчально - виховного процесу та шляхи формування позитивної мотивації до навчання.
4. Розвиток ключових компетенцій учнів при підготовці до ЗНО та ДПА як умова забезпечення ефективності та якості знань з предмета.

Слухали:
По першому питанню: розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури; керівника МО Колеснік Н.П.

По другому питанню: організація пізнавальної діяльності учнів, формування вміння вчитися; вчителя історії Мельниченко Т.Г.

По третьому питанню: компетентісний підхід до організації навчально – виховного процесу та шляхи формування позитивної мотивації до навчання; вчителя англійської мови Шевцова С.Є.

По четвертому питанню: розвиток ключових компетенцій учнів при підготовці до ЗНО та ДПА як умова забезпечення ефективності та якості знань з предмета; членів ШМО.

ШМО рекомендує:
1. Вчителям суспільно-гуманітарного циклу:
- розвивати пізнавальний процес;
- мотивувати та стимулювати їхню діяльність;
-залучати всіх учнів до творчої, продуктивної діяльності;
-розвивати вміння логічно та аргументовано викладати матеріал;
-формувати ключові компетентності учнів;
-розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги.

2. У процесі навчальної діяльності постійно використовувати такі прийоми пізнавальної активності учнів:
- прийом новизни;
- прийом семантизації;
- прийом динамічності;
- прийом значимості;
-евристичний прийом;
-дослідницький прийом.
3. Формувати в учнів ключові компетентності, які розвиватимуть здібності вирішувати в повсякденному житті реальні проблеми: від побутових до виробничих і соціальних.
4. Вчителям суспільно-гуманітарного циклу:
- формувати вміння раціонально використовувати фактичний матеріал
підручника як основного джерела інформації для учнів;
-стимулювати звертання учнів до додаткових джерел інформації;
-формувати вміння обробляти інформацію – здійснювати порівняльний аналіз, системний аналіз, узагальнення;
-залучати учнів до використання нових інформаційних технологій;
-розвивати вміння учнів систематизувати інформацію, складаючи схеми і алгоритми.

Керівник Колеснік Н.П.
Секретар Колеснік Н.П.

Освітня програма
КОНЗ « Липецький НВК « ЗЗСО І-ІІІ ступенів – ЗДО »
Куяльницької сільської ради
Подільського району Одеської області

2020-2021 навчальний рік

Структура освітньої програми
Розділ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника закладу.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу.
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.
Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Розділ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації
Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей — як дошкільного, так і шкільного віку — формуванню готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку комплексу, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення.
Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної та початкової освіти України, суть якого полягає в реалізації компетентнісної парадигми, орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Важливим показником життєвої компетентності дошкільника та молодшого школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати собі розв'язувати проблеми є цілісне світобачення, фундамент якого закладається саме в дошкільному віці. Тому освітня діяльність у дошкільному віці має спрямовуватись на становлення дошкільної зрілості, важливою ознакою якої є сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість. Вказані якості є базовими для становлення особистості дитини, ступінь їх розвитку визначає передусім рівень її психічної активності, створює можливості для подальшого саморозвитку на етапі молодшого шкільного дитинства.
Призначення закладу:
Реалізація права дитини на здобуття дошкільної , початкової , базової та середньої освіти , її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.
Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:
• дошкільна освіта;
• початкова загальна освіта.
• базова середня освіта .
• повна середня освіта
Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:
• гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;
• інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;
• визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;
• створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;
• урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.
Освітня програма дошкільного підрозділу
Освітня програма дошкільної ланки розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти.
Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота здійснюється за освітніми програмами «Я у Світі» на основі блочно-тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов'язаність усіх освітніх ліній БКДО у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.
Особливістю освітньої діяльності у дошкільній ланці є застосування технології складання інтелектуальних карт як інструмента планування освітнього процесу на засадах інтеграції, методу навчально-пізнавальної діяльності, інструмента методичної та управлінської діяльності.
Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості залежно від віку дітей; гурткова робота, організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, дослідно-експериментальна, художньо-продуктивна, театралізована діяльність. Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час, можливості поєднання з іншими видами діяльності відповідно до завдань освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.
Період життя дитини від п'яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання — фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Освітня програма дошкільної ланки Липецького НВК передбачає досягнення вихованцями на кінець дошкільного віку дошкільної зрілості та сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання.
Освітня програма школи І ступеня
Освітня програма школи І ступеня закладу розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та Державного стандарту початкової освіти.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров'я.
Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7)інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
7) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;
8) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
9) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі засад інтеграції, міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків, використання яких посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування цілісного світогляду. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Освітня програма школи ІІ ступеня
Освітня програма школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів ( додаток );
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм ; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окремо у навчальних планах КОНЗ «Липецький НВК « ЗЗСО І-ІІІ ступенів – ЗДО» .
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
- підсилення предметів інваріантної складової.
- запровадження факультативів, курсів за вибором
- індивідуальні заняття та консультації.
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани закладу містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Перелік освітніх галузей.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Передбачені результати базової середньої освіти
Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми базової середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності : здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

Освітня програма школи ІІІ ступеня

Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказом МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» .
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти .
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення ;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці ; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:
- для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
- для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для 10, 11 класів .
Навчальний план для 10,11 класів закладу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти . Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.
До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», « Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», « Алгебра », « Геометрія » , «Біологія» «Екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист України ».
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика», «Технології», що вивчаються на рівні стандарту.
Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети (в 10 класі – математика, в 11 класі – біологія і екологія вивчаються на профільному рівні;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.
Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.
У навчальному плані закладу ураховано, що:
- профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;
- кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
- у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.
Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів .
Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу .

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Перелік освітніх галузей.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього
забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Передбачені результати профільної середньої освіти
Освітня програма профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми профільної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.
Розділ 3 .Цілі та задачі освітньої діяльності закладу
Мета діяльності закладу:
- забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку вихованців;
- забезпечення знань базових навчальних предметів на рівні вимог сучасної школи, шляхом реалізації нових концепцій навчання;
- впровадження інноваційних технологій навчання,
- розгортання експериментальної та пошукової роботи;
- перебудова виховної роботи в закладі на національній основі,
- виховання громадянина – патріота
- перетворення закладу на освітній, культурний центр села;
Пріоритетні завдання діяльності:
• різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоровя вихованців; виховання учнів і вихованців ДНЗ як громадян України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
• становлення у вихованців цілісного наукового світогляду, загальнонаукової , загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
• виховання в учнів любові до праці,забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• виховання школяра і вихованця ДНЗ як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.
Навчальний заклад – це простір життя дитини; тут вона не готується до життя,а повноцінно живе, і тому вся діяльність НВК вибудовується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між вихованцями і педагогами, навчальним закладом і родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.
• Загально – навчальний заклад за своєю сутністю є демократичним. Його демократичний характер визначається відкритістю перед суспільством,участю вихованців, їхніх батьків, педагогічного колективу і представників громадськості у розробці та реалізації стратегії і змісту його діяльності, відповідальністю НВК за якість освітніх послуг перед споживачем і державою.
• Діяльність навчального закладу ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського. Домінантою виховного процесу має стати виховання патріотизму з новим змістовним наповненням. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю,свого народу, держави,,,відповідальності за їхнє майбутнє, а з іншого,- відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства-гуманізму, свободи, справедливості,толерантності, культури, миру, національного примирення, збереження природи.
Структура КОНЗ « Липецький НВК « ЗЗСО І-ІІІ ступенів – ЗДО »
• дошкільна групи;
• школа І ступеня.
• школа ІІ ступеня
• школа ІІІ ступеня
Розділ 4 . Навчальний план


РОБОЧИЙ ПЛАН для 1,2 класів
на 2020 / 2021 навчальний рік
з українською мовою навчання

Назва
освітньої галузі
Класи Кількість годин на тиждень у класах

1 клас 2 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна і в тому числі : українська мова та література 7+1
7+1

Іншомовна : англійська мова 2 3
Математична : математика 4 4
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3
Технологічна : трудове навчання 1 1
Інформатична : інформатика 1
Мистецька : музичне мистецтво
образотворче мистецтво 1
1 1
1

Фізкультурна: фізична культура 3 3
Усього 19+1+3 21+1+3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення української мови 1 1
Загальна кількість навчальних годин 23 25
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 20 22
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23 25

РОБОЧИЙ ПЛАН для 3 класу
на 2020 / 2021 навчальний рік
з українською мовою навчання

Назва
освітньої галузі
Класи

3 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна і в тому числі : українська мова та література 7+1

Іншомовна : англійська мова 3
Математична : математика 5
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3
Технологічна : трудове навчання 1
Інформатична : інформатика 1
Мистецька : музичне мистецтво
образотворче мистецтво 1
1

Фізкультурна: фізична культура 3
Усього 22+1+3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення української мови 1
Загальна кількість навчальних годин 26
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 23
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 26

РОБОЧИЙ ПЛАН 5 -9 класу
на 2020 / 2021 навчальний рік
з українською мовою навчання з вивченням російської мови
Освітні галузі Навчальні предмети
Кількість годин
на тиждень у класах
5 6 7 8 9
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Англійська мова 3 2 2 2 2
Російська мова 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - 1
Естетична культура Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика Математика 4 4 - - -
Алгебра 2 2 2
Геометрія 2 2 2
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і
фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом 25,5+3 27,5+3 29+3 29,5+3 31+3
Додатковий час на навчальні предмети ,
факультативи ,індивідуальні заняття та консультації 2,5 3,5 3 3,5 2
Спецкурси :
з інформатики «Цифрова та медіа грамотність» 1 1 1 1 1
з технології « Дизайн і технології »
« Основи дизайну в технологічній освіті» 1 1 1
1
з фізики «Фізика для допитливих»
« Фізика в русі »
« Практична електроніка » - 1

1
1

1
Факультативи :
з математики « Логіка » 0,5 0,5 0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 28 31 32 33 33
Всього 28+3 31+3 32+3 33+3 33+3

РОБОЧИЙ ПЛАН 10,11 класів
на 2020 / 2021 навчальний рік
з українською мовою навчання
Навчальні предмети

Профільний предмет Кількість годин на
тиждень у класах
10 11
Математика Біологія , екологія
Українська мова 2 2+1
Українська література 2 2
Англійська мова 2 2
Зарубіжна література 1 1
Історія України 1,5 1,5+1
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2 -
Алгебра 6 2+1
Геометрія 3 1+1
Біологія , екологія 2 5
Географія 1,5 1
Фізика 3 3
Астрономія - 1
Хімія 1,5 2
Фізична культура 3 3
Захист України 1,5 1,5
Технології 2 1
Інформатика 1 2
Додаткові години на профільні предмети , окремі базові предмети , спеціальні курси , факультативні курси та індивідуальні заняття 8 9
Курси за вибором
з інформатики « Компютерні презентації в редакторі « Prezi » - 1
з фізики « Практична електроніка »
1 1
Факультатив
з української мови « Стилістика української мови » 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 33 33
Всього 38 38

Розділ 5 . Особливості організації освітнього процесу та
застосовуваних у ньому педагогічних технологій
1. Заклад працює за навчальним планом, що складається на основі розроблених МОН України базових навчальних планів із конкретизацією допрофільного та профільного навчання.
Відповідно до навчальних планів школи педагогічні працівники самостійно добирають навчальні програми, підручники, затверджені МОН України, а також науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та обладнання, форми, методи і засоби навчання.
2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.
3. У закладі на всіх ступенях навчання забезпечується варіативність загальної середньої освіти з урахуванням інтересів і побажань учнів, їх батьків.
4. Навчально-виховний процес у закладі здійснюється за денною формою навчання.
5. Заклад охоплює навчанням усіх учнів визначеного мікрорайону. Учні зараховуються згідно з наказом директора, що видається на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.
6. До першого класу школи зараховуються діти 6-ти років.
7. Навчальний рік ділиться на семестри. Школа працює за 5-денним планом.

8. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається відповідно до санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором школи.
9. Навчальний рік розпочинається у День знань – 1 вересня. Його тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх предметів.
10. Оцінювання навчальних досягнень учнів у школі здійснюється за такою системою:
- у першому класі, як правило, здійснюється вербальне;
- у другому класі за рішенням педагогічної ради та у наступних класах оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться за 12-бальною системою.
11. Державна підсумкова атестація проводиться тільки в 4, 9 і 11 класах.
12. Основними формами організації навчання є:
- традиційні уроки, проблемні уроки, уроки-лекції, семінари, практичні заняття, конференції, подорожі, виставки тощо;
- семінарські заняття, ділові ігри, брейн-ринги, індивідуальні заняття, заліки;
- профільні семінари, факультативи, курси за вибором.
Розділ 6 . Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Освітня програма дошкільної ланки передбачає досягнення вихованцями на кінець дошкільного віку дошкільної зрілості та сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Моніторинг розвитку старших дошкільників здійснюється на кінець дошкільного віку за системою розвивальних завдань (психологічна діагностика та авторська система аудиту (Інна Кіндрат) з використанням асоціативних карт), має формувальний характер і не підлягає стандартизованим критеріям. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв'язки, взаємозв'язки між об'єктами і явищами навколишнього світу, робити висновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітній процес.
На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами та термінами контролю є :
• кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи );
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету );
• якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» .
• моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників );
Результати
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:
• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу школи;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
• контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 6.Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Дошкільна ланка
Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». - К., 2016.
Програма «Впевнений старт». - К., 2017.
Н. Гавриш, О. Безсонова. Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дітей. Методичні рекомендації щодо використання коректурних таблиць. - К., 2017.
Н. Гавриш, І. Кіндрат. Пізнаємо світ разом. Методичний конструктор. - Х., 2013.
Рібцун Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п'ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення. Програмно-методичний комплекс. - К., 2012.
Школа І ступеню
- для 1 , 2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018) , типових освітніх програм ( наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272) ;
- для 3 класу – Державного стандарту початкової освіти (2018) , типових освітніх програм ( наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273) ;
- для 4 класу – Державного стандарту початкової освіти (2011)

Школа ІІ ступеню
- для 5-9 класів – наказ МОН № 405 від 20.04.2018р.,таблиця 12 до Типової освітньої програми ;

Школа ІІІ ступеню
- для 10,11 класів – наказ МОН № 1493 від 28.11.2019 р. ,таблиця 2 до Типової освітньої програми ;